– Які норми мовного розвитку? Що повинна говорити дитина в рік, два, три, чотири роки?
До року малюк повинен вміти вимовляти основні звуки: “б”, “м”, “п”, “а”, “о”, “є”.
У віці від року до двох – говорити слова “мама”, “баба”, “тато”. Від двох до трьох років дитина вже має вміти вимовляти більшість звуків мови, серед яких “в”, “ф”, “к”. та решту голосних, а також складати прості речення.
До чотирьох років у мові повинні з’явитися складніші звуки “з”, “с”, “ц”, а до п’яти – шиплячі “ш”, “ж”, “ч”, “щ”. Найпізніше діти вчаться вимовляти “л” і “р”, але до шести років вони вже повинні бути в мовленні.
– Чому саме “р” і “л” діти вчаться говорити найпізніше? ‘
Причин декілька. У дитини можуть бути заслабкі м’язи язика або навпаки, надто гіперактивні. Цю проблему допоможе вирішити спеціальний логопедичний масаж. Ще одна причина – ці звуки важко артикулювати; особливо “р”. Наприклад, звук “л”. можна “поставити” за один день. А щоб навчити дитину вимовляти “р”, логопеду може знадобитися шість занять і більше.
Часто малюк переймає манеру вимови у батьків. Тобто якщо мама погано артикулює “р”, а дитина спілкується з нею найчастіше, то велика ймовірність того, що в неї також можуть бути проблеми з вимовою| цього звуку.
– Що ж робити?
З дітьми треба багато говорити з перших місяців життя, читати їм, вивчати віршики, розповідати про все, що відбувається навколо. Є ще така тенденція: дуже часто діти, які погано, невиразно говорять, : не мають сили навіть свічку задмухати.
– Чи правда, якщо дитина погано вимовляє деякі звуки, то вона буде допускати помилки в письмі?
Це називається дисграфія . Дитина пише так, як чує себе. Якщо школяр не вимовляє якихось звуків, то він може плутати їх на письмі. Тому проблеми поганої вимови варто позбутися ще до того, як дитя піде до школи.